ДОПОМАГАТИ ЛЮДЯМ – ЦЕ ПРАВИЛЬНО

У перший день війни педагоги з «Лідеру» вирішили, що не можуть сидіти, склавши руки. Спочатку збиралися пекти хліб, але через нестачу потужностей вирішили пекти пиріжки. Щодня без вихідних тут місять тісто, готують начинку, з любов'ю ліплять та випікають пиріжки.  
Ці витвори жіночих рук – щодня понад 300 пиріжків, які розвозять своїми силами, – з нетерпінням чекають хлопці на блокпостах.  

До вчителів школи долучилися колективи дитячих садків міста: «Спадкоємець», «Даринка», «Іскорка». Кухарі дитсадків по черзі готують для бійців тероборони обіди, «вписавшись» в організовану міською радою систему харчування. Нещодавно до них приєднався дитсадок «Казка». 

Пиріжки печуть постійно одні й ті ж люди: головна кухарка, працівниця їдальні та вчителі інформатики, математики та української мови. 

«Вони з першого дня робили все, як потрібно, – захоплюється завідувачка кухні. – Я відверто переживала. Таке враження, наче все життя пекли пиріжки, хоча половина із них навчилися цього сакрального мистецтва прямо тут, у шкільній їдальні».  

«Борошно та інші продукти до школи привозять численні волонтери, пересилають друзі із закордону, долучаються великі фірми. Приходять люди: несуть капустину, кульочок грибів та борошна тощо, – говорять волонтери. – Ми приймаємо, бо люди хочуть допомогти нашим захисникам хоча б у такий спосіб». 

В освітянській волонтерській спільноті спільно з «Іскоркою» та «Спадкоємцем» також плетуть маскувальні сітки, адже розуміють нагальну потребу у них.  

У перші дні війни на заклики про потребу отримали від колишніх учнів-волонтерів ліки, антисептики та перев'язувальні матеріали, багато речей, взуття, засобів гігієни, які з радістю передали на блокпости та у лікарню.  

НЕПРАВИЛЬНА ВОЛОНТЕРКА
 
«У нас є унікальна історія, – розповідає директорка "Лідеру" Стелла Михайлова. – Наша учениця Аня Сімонова, яка погодилася до кінця навчального року попрацювати в школі вчителем іноземної мови, – без п'яти хвилин крута айтішниця і мала приступити до роботи 24 лютого. Але почалася війна. Ця дитина, бо їй всього 22 роки, намагається вирішувати всі наші нагальні проблеми з одноразовим посудом, продуктами. Залучила своїх друзів-айтішників, які допомогли для випічки пиріжків придбати тістоміс. Аня допомагає також у пошитті та придбанні військової амуніції.  

«Я взагалі неправильна волонтерка, бо так кажуть мої друзі, – зізнається Аня. – Я прошу про допомогу у людей, а правильні волонтери долучають до волонтерства великі компанії. Незважаючи на цю неправильність, я звертаюся до людей, а вони дуже-дуже допомагають».